Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Пастер І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 39
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Пастер І. П. Cекреція кортизолу мікроінкапсульованою тканиною кори надниркової залози людини в динаміці культивування [Електронний ресурс] / І. П. Пастер // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 5. - С. 166-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_5_30
| 2. |
Бальон Я. Г. Інгібіція адренокортикальної функції розчином o,n'-ДДД (хлодитану) в дослідах in vitro та in vivo [Електронний ресурс] / Я. Г. Бальон, О. Г. Резніков, М. Д. Тронько, І. П. Пастер, О. В. Сімуров // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 11. - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_11_29 Вперше створено розчинну лікарську форму інгібітора функції кори надниркових залоз (КНЗ) - o,п'-ДДД (хлодитану) для внутрішньосудинного введення і досліджено його вплив на утворення глюкокортикоїдних гормонів в умовно нормальній тканині КНЗ людини та на функцію КНЗ у собак. Додаванням 5 %-го розчину o,п'-ДДД до живильного середовища створювали концентрації речовини в діапазоні 0,005 - 5,0 мг/мл. Культивування шматочків адренокортикальної тканини людини в присутності розчину o,п'-ДДД протягом 24 год призводило до дозозалежного зниження концентрації 11-гідроксикортикостероїдів (11-ГОКС) у середовищі на 11,0 - 69,8 %. При щоденному внутрішньовенному введенні 10 мл даного розчину протягом трьох діб рівень 11-ГОКС у плазмі крові собак знизився в середньому майже в 3,5 разу, а реакція на стимуляцію синтетичним 1-24-кортикотропіном - майже в 3 рази. Зменшений рівень 11-ГОКС у плазмі крові спостерігався і через 2 тижні після відміни препарату. Отже, запропонований розчин o,п'-ДДД виявляє адренокортиколітичну активність і може бути рекомендований для клінічних досліджень.
| 3. |
Пастер І. П. Порівняльна оцінка ефективності ало- і ксенотрансплантації мікроінкапсульованої тканини прищитоподібної залози щурам з експериментальним гіпопаратиреозом [Електронний ресурс] / І. П. Пастер // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 7. - С. 176-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_7_33 Зазначено, що мікроінкапсульовані тканини прищитоподібної залози як щура, так і людини зберігають високу функціональну активність за умов in vivo і здатні чинити виразний позитивний вплив на рівні загального та вільного кальцію у щурів з експериментальним гіпопаратиреозом, що свідчить про перспективність їх застосування як ало- та ксенотрансплантатів для компенсації гіпофункціонального стану паратиреоїдної системи.
| 4. |
Тронько М. Д. Морфологічна характеристика мікроінкапсульованої тканини аденоми прищитоподібної залози людини в умовах in vitro [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, І. А. Балла, І. П. Пастер // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 5. - С. 205-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_5_36 Показано високу життєздатність і морфофункціональну активність мікроінкапсульованої тканини аденоми прищитоподібної залози людини за умов in vitro, що свідчить про можливість її використання як трансплантата у разі компенсації гіпофункціонального стану паратиреоїдної системи в експерименті на тваринах.Показано високу життєздатність і морфофункціональну активність мікроінкапсульованої тканини аденоми прищитоподібної залози людини за умов ксенотрансплантації щурам із експериментальним гіпопаратиреозом, що свідчить про перспективність її використання як трансплантата у разі компенсації гіпофункціонального стану паратиреоїдної системи в клінічній практиці.
| 5. |
Тронько М. Д. Морфологічна характеристика мікроінкапсульованої тканини аденоми прищитоподібної залози людини за умови ксенотрансплантації щурам з експериментальним гіпопаратиреозом [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, І. А. Балла, І. П. Пастер // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 6. - С. 211-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_6_37 Показано високу життєздатність і морфофункціональну активність мікроінкапсульованої тканини аденоми прищитоподібної залози людини за умов in vitro, що свідчить про можливість її використання як трансплантата у разі компенсації гіпофункціонального стану паратиреоїдної системи в експерименті на тваринах.Показано високу життєздатність і морфофункціональну активність мікроінкапсульованої тканини аденоми прищитоподібної залози людини за умов ксенотрансплантації щурам із експериментальним гіпопаратиреозом, що свідчить про перспективність її використання як трансплантата у разі компенсації гіпофункціонального стану паратиреоїдної системи в клінічній практиці.
| 6. |
Пастер І. П. Експериментальне обгрунтування перспективності застосування мікроінкапсульованої тканини прищитоподібної залози людини для терапії сталого післяопераційного гіпопаратиреозу [Електронний ресурс] / І. П. Пастер // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 9. - С. 200-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_9_36 Показано, що мікроінкапсульована тканина прищитоподібної залози людини зберігає високу гормональну активність за тривалого культивування та після ксенотрансплантації щурам з експериментальним гіпопаратиреозом, що свідчить про перспективність її застосування для компенсації гіпофункціонального стану паратиреоїдної системи в клінічній практиці.
| 7. |
Пастер І. П. Функціональна характеристика мікроінкапсульованої тканини аденоми паращитовидної залози людини в умовах in vitro [Електронний ресурс] / І. П. Пастер // Доповiдi Національної академії наук України. - 2007. - № 9. - С. 174-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2007_9_34 Зазначено, що мікроінкапсульована тканина аденоми прищитовидної залози людини зберігає здатність до секреції паратгормону після ксенотрансплантації щурам із експериментальним гіпопаратиреозом і виразно позитивно впливає на рівні загального та вільного кальцію у сироватці крові тварин-реципієнтів.The microencapsulated tissue of human parathyroid adenoma keeps a high functional activity in vitro (in particular, the ability for active parathormone secretion and an adequate reaction to extracellular calcium) that makes it suitable for using it as a transplant in the compensation of the hypofunctional state of the parathyroid system.
| 8. |
Тронько М. Д. Мікроінкапсульована тканина аденоми прищитоподібної залози людини: морфофункціональна характеристика за умов культивування і трансплантації тваринам з експериментальним гіпопаратиреозом [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, І. П. Пастер // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_3_78
| 9. |
Пастер І. П. Перспективи проведення ало- і ксенотрансплантації тканин ендокринних залоз без необхідності призначення імуносупресивної терапії [Електронний ресурс] / І. П. Пастер, І. А. Балла, А. Є. Коваленко, Я. Г. Бальон, В. В. Марков, Н. В. Сологуб, О. Я. Родіонова, Л. А. Кузьминська, Н. І. Левчук, О. А. Стаценко // Медицина сьогодні і завтра. - 2011. - № 1-2. - С. 229-233. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2011_1-2_52
| 10. |
Пастер І. П. Характеристика мікроінкапсульованої тканини кори надниркової залози людини при тривалому культивуванні [Електронний ресурс] / І. П. Пастер, Н. І. Левчук, М. Д. Тронько // Фізіологічний журнал. - 2013. - Т. 59, № 6. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2013_59_6_7 Мікроінкапсульована тканина кори надниркової залози людини зберігає здатність секретувати 11-гідроксикортикостероїди протягам 51 доби культивування, а також адекватно реагувати на стимуляцію адренокортикотропним гормоном та пригнічення хлодитанам, що свідчить про перспективність її застосування для компенсації гіпофункціонального стану адренокортикальної системи в експериментах на тваринах.
| 11. |
Пастер І. П. Мікроінкапсуляція тканин і клітин ендокринних залоз в біополімерні мікрокапсули як альтернатива імуносупресивній терапії при алло- і ксенотрансплантації реципієнтам з гіпофункцією залоз внутрішньої секреції [Електронний ресурс] / І. П. Пастер // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 333-334. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_111
| 12. |
Тронько М. Д. Українсько-американський проект "дослідження впливу радіаційного опромінення і йодного дефіциту на перебіг вагітності": методологічні аспекти [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, О. В. Звінчук, І. П. Пастер, О. В. Лапікура, Л. В. Чайковська, В. М. Шпак, В. П. Терещенко, Г. А. Замотаєва, Ю. Г. Антипкін, M. Hatch // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 356. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_148
| 13. |
Тронько М. Д. Біохімічні та гормональні ефекти, обумовлені введенням гена препроінсуліну людини експериментальним тваринам зі стрептозотоцин-індукованим цукровим діабетом 1 типу [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, О. І. Ковзун, Л. М. Калинська, І. П. Пастер, В. А. Кордюм, Т. П. Гулько, О. К. Топорова // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 356-357. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_149
| 14. |
Тронько М. Д. Епідеміологічна характеристика процедури скринінгового обстеження учасників спільного українсько-американського тиреоїдного проекту [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, І. П. Пастер, В. М. Шпак, Л. В. Чайковська, В. П. Терещенко, Г. А. Замотаєва, K. Mabuchi, M. Hatch, A. V. Brenner, L. B. Zablotska // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 357-358. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_150
| 15. |
Тронько М. Д. Рак щитовидної залози у дітей та підлітків України після Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, В. П. Терещенко, Т. І. Богданова, В. А. Олійник, Г. А. Замотаєва, В. М. Шпак, Л. В. Чайковська, І. П. Пастер // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 358. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_151
| 16. |
Пастер І. П. Мікроінкапсуляція тканини прищитоподібної залози в біополімерні капсули як метод попередження реакції відторгнення при трансплантації тваринам з експериментальним гіпопаратиреозом [Електронний ресурс] / І. П. Пастер // Проблемы криобиологии. - 2008. - Т. 18, № 2. - С. 233. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KrioBiol_2008_18_2_76
| 17. |
Тронько М. Д. Терапевтичні ефекти рекомбінантних молекул ДНК, що містять цільовий ген препроінсуліну людини, у щурів зі стрептозотоцин-індукованим діабетом [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, Л. М. Калинська, О. К. Топорова, О. І. Ковзун, Т. П. Гулько, І. П. Пастер, В. А. Кордюм // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2016. - Т. 22, № 1. - С. 93-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2016_22_1_12
| 18. |
Тронько М. Д. 30 років післ я аварії на Чорнобильській АЕС: огляд публікацій у журналі "Ендокринологія" [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, І. П. Пастер, О. А. Стаценко, О. Я. Гирявенко // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 2. - С. 166-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_2_14
| 19. |
Пастер І. П. Імунологічні реакції щурів на трансплан тацію альгінатних мікрокапсул [Електронний ресурс] / І. П. Пастер, Л. А. Баранова, Н. М. Дмитруха, О. С. Лагутіна // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 6. - С. 88-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2017_6_15 Трансплантація альгінатних мікрокапсул щурам призводить до ряду імунологічних реакцій, що свідчить про необхідність додаткового очищення комерційного бібполімеру перед його застосуванням в експериментах на тваринах.Одним із методів лікування гіпофункцій ендокринних залоз є трансплантація відповідних тканин або клітин, які мікроінкапсульовані в альгінатні капсули. Наведено результати дослідження безпечності методу за імунологічними показниками. Мікроінкапсуляцію і трансплантацію тканини щитоподібної залози людини щурам внутрішньоочеревно, а також імунологічні дослідження проводили за стандартними методами. Встановлено вірогідні зміни кількості лейкоцитів і моноцитів, бактерицидної активності нейтрофілів крові, титру комплементу, значення МТТ-тесту для перитонеальних макрофагів, а також фагоцитарної активності нейтрофілів крові і кількості макрофагів у перитонеальному ексудаті. Одержані дані свідчать про необхідність додаткового очищення комерційного біополімеру перед його застосуванням в експериментах на тваринах.Одним із методів лікування гіпофункцій ендокринних залоз є трансплантація відповідних тканин або клітин, які мікроінкапсульовані в альгінатні капсули. Наведено результати дослідження безпечності методу за імунологічними показниками. Мікроінкапсуляцію і трансплантацію тканини щитоподібної залози людини щурам внутрішньоочеревно, а також імунологічні дослідження проводили за стандартними методами. Встановлено вірогідні зміни кількості лейкоцитів і моноцитів, бактерицидної активності нейтрофілів крові, титру комплементу, значення МТТ-тесту для перитонеальних макрофагів, а також фагоцитарної активності нейтрофілів крові і кількості макрофагів у перитонеальному ексудаті. Одержані дані свідчать про необхідність додаткового очищення комерційного біополімеру перед його застосуванням в експериментах на тваринах.
| 20. |
Тронько М. Д. Створення бази даних Українсько-Американського проекту "Репродуктивні ефекти опромінення in utero в результаті аварії на Чорнобильській АЕС у йододефіцитних регіонах України" [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, І. П. Пастер, Г. А. Замотаєва, О. В. Лапікура, M. Hatch, K. Mabuchi // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 16-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2018_23_1_4
| | |
|
|